English
Chinese
Spanish
Portuguese
Russian
Japanese
French
German
Italian
Hindi
Korean
Indonesian
Bengali
Albanian
Bosnian
Dutch
Malayalam
RomanianSettings
Surah The winnowing winds [Adh-Dhariyat] in Ukrainian
وَٱلذَّٰرِيَٰتِ ذَرْوًۭا ﴿1﴾
Клянуся тими, які розсіюють![CDXXXIII]
فَٱلْحَٰمِلَٰتِ وِقْرًۭا ﴿2﴾
Клянуся тими, які несуть вагу!
فَٱلْجَٰرِيَٰتِ يُسْرًۭا ﴿3﴾
Клянуся тими, які пливуть легко!
فَٱلْمُقَسِّمَٰتِ أَمْرًا ﴿4﴾
Клянуся тими, які розподіляють справи!
إِنَّمَا تُوعَدُونَ لَصَادِقٌۭ ﴿5﴾
Воістину, те, що обіцяно вам — правда!
وَإِنَّ ٱلدِّينَ لَوَٰقِعٌۭ ﴿6﴾
Суд неодмінно настане!
وَٱلسَّمَآءِ ذَاتِ ٱلْحُبُكِ ﴿7﴾
Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!
إِنَّكُمْ لَفِى قَوْلٍۢ مُّخْتَلِفٍۢ ﴿8﴾
Воістину, ви сперечаєтесь між собою!
يُؤْفَكُ عَنْهُ مَنْ أُفِكَ ﴿9﴾
Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху.
قُتِلَ ٱلْخَرَّٰصُونَ ﴿10﴾
Нехай же згинуть брехуни
ٱلَّذِينَ هُمْ فِى غَمْرَةٍۢ سَاهُونَ ﴿11﴾
і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва!
يَسْـَٔلُونَ أَيَّانَ يَوْمُ ٱلدِّينِ ﴿12﴾
Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»
يَوْمَ هُمْ عَلَى ٱلنَّارِ يُفْتَنُونَ ﴿13﴾
У той День вони будуть покарані вогнем!
ذُوقُوا۟ فِتْنَتَكُمْ هَٰذَا ٱلَّذِى كُنتُم بِهِۦ تَسْتَعْجِلُونَ ﴿14﴾
Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити!
إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى جَنَّٰتٍۢ وَعُيُونٍ ﴿15﴾
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел,
ءَاخِذِينَ مَآ ءَاتَىٰهُمْ رَبُّهُمْ ۚ إِنَّهُمْ كَانُوا۟ قَبْلَ ذَٰلِكَ مُحْسِنِينَ ﴿16﴾
отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками,
كَانُوا۟ قَلِيلًۭا مِّنَ ٱلَّيْلِ مَا يَهْجَعُونَ ﴿17﴾
спали лише малу частину ночі,
وَبِٱلْأَسْحَارِ هُمْ يَسْتَغْفِرُونَ ﴿18﴾
а перед світанком вони благали про прощення,
وَفِىٓ أَمْوَٰلِهِمْ حَقٌّۭ لِّلسَّآئِلِ وَٱلْمَحْرُومِ ﴿19﴾
і віддавали частку майна бідняку та вбогому.
وَفِى ٱلْأَرْضِ ءَايَٰتٌۭ لِّلْمُوقِنِينَ ﴿20﴾
На землі є знамення для впевнених людей,
وَفِىٓ أَنفُسِكُمْ ۚ أَفَلَا تُبْصِرُونَ ﴿21﴾
а також у вас самих. Невже ви не бачите?
وَفِى ٱلسَّمَآءِ رِزْقُكُمْ وَمَا تُوعَدُونَ ﴿22﴾
А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам!
فَوَرَبِّ ٱلسَّمَآءِ وَٱلْأَرْضِ إِنَّهُۥ لَحَقٌّۭ مِّثْلَ مَآ أَنَّكُمْ تَنطِقُونَ ﴿23﴾
Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою!
هَلْ أَتَىٰكَ حَدِيثُ ضَيْفِ إِبْرَٰهِيمَ ٱلْمُكْرَمِينَ ﴿24﴾
Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма?
إِذْ دَخَلُوا۟ عَلَيْهِ فَقَالُوا۟ سَلَٰمًۭا ۖ قَالَ سَلَٰمٌۭ قَوْمٌۭ مُّنكَرُونَ ﴿25﴾
Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»
فَرَاغَ إِلَىٰٓ أَهْلِهِۦ فَجَآءَ بِعِجْلٍۢ سَمِينٍۢ ﴿26﴾
Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля.
فَقَرَّبَهُۥٓ إِلَيْهِمْ قَالَ أَلَا تَأْكُلُونَ ﴿27﴾
Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»
فَأَوْجَسَ مِنْهُمْ خِيفَةًۭ ۖ قَالُوا۟ لَا تَخَفْ ۖ وَبَشَّرُوهُ بِغُلَٰمٍ عَلِيمٍۢ ﴿28﴾
І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика.
فَأَقْبَلَتِ ٱمْرَأَتُهُۥ فِى صَرَّةٍۢ فَصَكَّتْ وَجْهَهَا وَقَالَتْ عَجُوزٌ عَقِيمٌۭ ﴿29﴾
Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»
قَالُوا۟ كَذَٰلِكِ قَالَ رَبُّكِ ۖ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلْحَكِيمُ ٱلْعَلِيمُ ﴿30﴾
Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»
۞ قَالَ فَمَا خَطْبُكُمْ أَيُّهَا ٱلْمُرْسَلُونَ ﴿31﴾
[Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»
قَالُوٓا۟ إِنَّآ أُرْسِلْنَآ إِلَىٰ قَوْمٍۢ مُّجْرِمِينَ ﴿32﴾
«Нас відіслано до грішників.
لِنُرْسِلَ عَلَيْهِمْ حِجَارَةًۭ مِّن طِينٍۢ ﴿33﴾
Щоб Ми наслали на них каміння із глини,
مُّسَوَّمَةً عِندَ رَبِّكَ لِلْمُسْرِفِينَ ﴿34﴾
призначене Господом твоїм для злочинців».
فَأَخْرَجْنَا مَن كَانَ فِيهَا مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ ﴿35﴾
Ми вивели звідти віруючих, які були там,
فَمَا وَجَدْنَا فِيهَا غَيْرَ بَيْتٍۢ مِّنَ ٱلْمُسْلِمِينَ ﴿36﴾
і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!]
وَتَرَكْنَا فِيهَآ ءَايَةًۭ لِّلَّذِينَ يَخَافُونَ ٱلْعَذَابَ ٱلْأَلِيمَ ﴿37﴾
І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою.
وَفِى مُوسَىٰٓ إِذْ أَرْسَلْنَٰهُ إِلَىٰ فِرْعَوْنَ بِسُلْطَٰنٍۢ مُّبِينٍۢ ﴿38﴾
Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна.
فَتَوَلَّىٰ بِرُكْنِهِۦ وَقَالَ سَٰحِرٌ أَوْ مَجْنُونٌۭ ﴿39﴾
Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»
فَأَخَذْنَٰهُ وَجُنُودَهُۥ فَنَبَذْنَٰهُمْ فِى ٱلْيَمِّ وَهُوَ مُلِيمٌۭ ﴿40﴾
Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він!
وَفِى عَادٍ إِذْ أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمُ ٱلرِّيحَ ٱلْعَقِيمَ ﴿41﴾
Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер,
مَا تَذَرُ مِن شَىْءٍ أَتَتْ عَلَيْهِ إِلَّا جَعَلَتْهُ كَٱلرَّمِيمِ ﴿42﴾
який не залишав після себе жодної речі, крім згарища.
وَفِى ثَمُودَ إِذْ قِيلَ لَهُمْ تَمَتَّعُوا۟ حَتَّىٰ حِينٍۢ ﴿43﴾
Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»
فَعَتَوْا۟ عَنْ أَمْرِ رَبِّهِمْ فَأَخَذَتْهُمُ ٱلصَّٰعِقَةُ وَهُمْ يَنظُرُونَ ﴿44﴾
Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це!
فَمَا ٱسْتَطَٰعُوا۟ مِن قِيَامٍۢ وَمَا كَانُوا۟ مُنتَصِرِينَ ﴿45﴾
Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм!
وَقَوْمَ نُوحٍۢ مِّن قَبْلُ ۖ إِنَّهُمْ كَانُوا۟ قَوْمًۭا فَٰسِقِينَ ﴿46﴾
А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми.
وَٱلسَّمَآءَ بَنَيْنَٰهَا بِأَيْي۟دٍۢ وَإِنَّا لَمُوسِعُونَ ﴿47﴾
Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо!
وَٱلْأَرْضَ فَرَشْنَٰهَا فَنِعْمَ ٱلْمَٰهِدُونَ ﴿48﴾
І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми!
وَمِن كُلِّ شَىْءٍ خَلَقْنَا زَوْجَيْنِ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ ﴿49﴾
Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви!
فَفِرُّوٓا۟ إِلَى ٱللَّهِ ۖ إِنِّى لَكُم مِّنْهُ نَذِيرٌۭ مُّبِينٌۭ ﴿50﴾
Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
وَلَا تَجْعَلُوا۟ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ ۖ إِنِّى لَكُم مِّنْهُ نَذِيرٌۭ مُّبِينٌۭ ﴿51﴾
І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
كَذَٰلِكَ مَآ أَتَى ٱلَّذِينَ مِن قَبْلِهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا قَالُوا۟ سَاحِرٌ أَوْ مَجْنُونٌ ﴿52﴾
Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
أَتَوَاصَوْا۟ بِهِۦ ۚ بَلْ هُمْ قَوْمٌۭ طَاغُونَ ﴿53﴾
Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.
فَتَوَلَّ عَنْهُمْ فَمَآ أَنتَ بِمَلُومٍۢ ﴿54﴾
Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.
وَذَكِّرْ فَإِنَّ ٱلذِّكْرَىٰ تَنفَعُ ٱلْمُؤْمِنِينَ ﴿55﴾
І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!
وَمَا خَلَقْتُ ٱلْجِنَّ وَٱلْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ ﴿56﴾
Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.
مَآ أُرِيدُ مِنْهُم مِّن رِّزْقٍۢ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطْعِمُونِ ﴿57﴾
Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!
إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلْقُوَّةِ ٱلْمَتِينُ ﴿58﴾
Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!
فَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُوا۟ ذَنُوبًۭا مِّثْلَ ذَنُوبِ أَصْحَٰبِهِمْ فَلَا يَسْتَعْجِلُونِ ﴿59﴾
Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.
فَوَيْلٌۭ لِّلَّذِينَ كَفَرُوا۟ مِن يَوْمِهِمُ ٱلَّذِى يُوعَدُونَ ﴿60﴾
Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!