English
Chinese
Spanish
Portuguese
Russian
Japanese
French
German
Italian
Hindi
Korean
Indonesian
Bengali
Albanian
Bosnian
Dutch
Malayalam
RomanianSettings
Surah Those who drag forth [An-Naziat] in Ukrainian
وَٱلنَّٰزِعَٰتِ غَرْقًۭا ﴿1﴾
Клянуся тими, що висмикують силоміць!
وَٱلنَّٰشِطَٰتِ نَشْطًۭا ﴿2﴾
Клянуся тими, що дістають ніжно,
وَٱلسَّٰبِحَٰتِ سَبْحًۭا ﴿3﴾
клянуся тими, що пливуть плинно,
فَٱلسَّٰبِقَٰتِ سَبْقًۭا ﴿4﴾
клянуся тими, що випереджають стрімко,
فَٱلْمُدَبِّرَٰتِ أَمْرًۭا ﴿5﴾
і тими, що виконують накази![CDLXV]
يَوْمَ تَرْجُفُ ٱلرَّاجِفَةُ ﴿6﴾
У День той здригнеться те, що здригається,
تَتْبَعُهَا ٱلرَّادِفَةُ ﴿7﴾
піде слідом за ним ще одне,
قُلُوبٌۭ يَوْمَئِذٍۢ وَاجِفَةٌ ﴿8﴾
серця у День той затремтять,
أَبْصَٰرُهَا خَٰشِعَةٌۭ ﴿9﴾
погляди впадуть додолу.
يَقُولُونَ أَءِنَّا لَمَرْدُودُونَ فِى ٱلْحَافِرَةِ ﴿10﴾
Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були,
أَءِذَا كُنَّا عِظَٰمًۭا نَّخِرَةًۭ ﴿11﴾
після того, як будемо кістками тлінними?»
قَالُوا۟ تِلْكَ إِذًۭا كَرَّةٌ خَاسِرَةٌۭ ﴿12﴾
Сказали вони: «Якщо це так, то це повернення зі збитком!»
فَإِنَّمَا هِىَ زَجْرَةٌۭ وَٰحِدَةٌۭ ﴿13﴾
Та ось лише один глас –
فَإِذَا هُم بِٱلسَّاهِرَةِ ﴿14﴾
і вони опиняться на поверхні землі.
هَلْ أَتَىٰكَ حَدِيثُ مُوسَىٰٓ ﴿15﴾
Чи дійшла до тебе розповідь про Мусу?
إِذْ نَادَىٰهُ رَبُّهُۥ بِٱلْوَادِ ٱلْمُقَدَّسِ طُوًى ﴿16﴾
Коли Господь закликав його в священній долині Тува:
ٱذْهَبْ إِلَىٰ فِرْعَوْنَ إِنَّهُۥ طَغَىٰ ﴿17﴾
«Йди до Фірауна, бо, воістину, порушив він!
فَقُلْ هَل لَّكَ إِلَىٰٓ أَن تَزَكَّىٰ ﴿18﴾
І скажи: «Чи не слід тобі очиститись?
وَأَهْدِيَكَ إِلَىٰ رَبِّكَ فَتَخْشَىٰ ﴿19﴾
Я вкажу тобі шлях до Господа твого, тож станеш ти богобоязливим!»
فَأَرَىٰهُ ٱلْءَايَةَ ٱلْكُبْرَىٰ ﴿20﴾
[Муса] показав йому велике знамення.
فَكَذَّبَ وَعَصَىٰ ﴿21﴾
Але той відкинув його та не послухався.
ثُمَّ أَدْبَرَ يَسْعَىٰ ﴿22﴾
А потім відвернувся, поспішаючи.
فَحَشَرَ فَنَادَىٰ ﴿23﴾
І зібравши натовп, закликав до нього,
فَقَالَ أَنَا۠ رَبُّكُمُ ٱلْأَعْلَىٰ ﴿24﴾
кажучи: «Я — Господь ваш всевишній!»
فَأَخَذَهُ ٱللَّهُ نَكَالَ ٱلْءَاخِرَةِ وَٱلْأُولَىٰٓ ﴿25﴾
Тож покарав його Аллаг в житті наступному та нинішньому!
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَعِبْرَةًۭ لِّمَن يَخْشَىٰٓ ﴿26﴾
Воістину, в цьому приклад для богобоязливих.
ءَأَنتُمْ أَشَدُّ خَلْقًا أَمِ ٱلسَّمَآءُ ۚ بَنَىٰهَا ﴿27﴾
Вас важче створити чи небо? Збудував Він його,
رَفَعَ سَمْكَهَا فَسَوَّىٰهَا ﴿28﴾
підняв схили та зрівняв його,
وَأَغْطَشَ لَيْلَهَا وَأَخْرَجَ ضُحَىٰهَا ﴿29﴾
зробив темним його вночі й вивів світанок!
وَٱلْأَرْضَ بَعْدَ ذَٰلِكَ دَحَىٰهَآ ﴿30﴾
І землю після цього простер Він,
أَخْرَجَ مِنْهَا مَآءَهَا وَمَرْعَىٰهَا ﴿31﴾
вивів з неї воду й пасовиська.
وَٱلْجِبَالَ أَرْسَىٰهَا ﴿32﴾
І гори ствердив Він
مَتَٰعًۭا لَّكُمْ وَلِأَنْعَٰمِكُمْ ﴿33﴾
на користь вам і худобі вашій!
فَإِذَا جَآءَتِ ٱلطَّآمَّةُ ٱلْكُبْرَىٰ ﴿34﴾
Тож коли прийде лихо велике,
يَوْمَ يَتَذَكَّرُ ٱلْإِنسَٰنُ مَا سَعَىٰ ﴿35﴾
в День той згадає людина, в чому поспішала вона.
وَبُرِّزَتِ ٱلْجَحِيمُ لِمَن يَرَىٰ ﴿36﴾
І покажуть пекло тим, хто бачить,
فَأَمَّا مَن طَغَىٰ ﴿37﴾
а тому, хто порушував,
وَءَاثَرَ ٱلْحَيَوٰةَ ٱلدُّنْيَا ﴿38﴾
і віддавав перевагу життю нинішньому,
فَإِنَّ ٱلْجَحِيمَ هِىَ ٱلْمَأْوَىٰ ﴿39﴾
тому, воістину, пекло буде притулком!
وَأَمَّا مَنْ خَافَ مَقَامَ رَبِّهِۦ وَنَهَى ٱلنَّفْسَ عَنِ ٱلْهَوَىٰ ﴿40﴾
А тому, хто боявся постати перед Господом своїм і утримував себе від пристрастей,
فَإِنَّ ٱلْجَنَّةَ هِىَ ٱلْمَأْوَىٰ ﴿41﴾
тому, воістину, рай буде притулком!
يَسْـَٔلُونَكَ عَنِ ٱلسَّاعَةِ أَيَّانَ مُرْسَىٰهَا ﴿42﴾
Запитують тебе про Час той: «Коли настане він?»
فِيمَ أَنتَ مِن ذِكْرَىٰهَآ ﴿43﴾
Та навіщо тобі згадувати про це?
إِلَىٰ رَبِّكَ مُنتَهَىٰهَآ ﴿44﴾
Лише Господь твій знає про Час!
إِنَّمَآ أَنتَ مُنذِرُ مَن يَخْشَىٰهَا ﴿45﴾
Воістину, ти — лише застерігач для тих, хто боїться його!
كَأَنَّهُمْ يَوْمَ يَرَوْنَهَا لَمْ يَلْبَثُوٓا۟ إِلَّا عَشِيَّةً أَوْ ضُحَىٰهَا ﴿46﴾
У День, коли побачать вони Час той, буде їм здаватися, що пробули вони лише вечір чи ранок.