English
Chinese
Spanish
Portuguese
Russian
Japanese
French
German
Italian
Hindi
Korean
Indonesian
Bengali
Albanian
Bosnian
Dutch
Malayalam
RomanianSettings
Surah The Dawn [Al-Fajr] in Ukrainian
وَٱلۡفَجۡرِ ﴿1﴾
Клянуся світанковою зорею!
وَلَیَالٍ عَشۡرࣲ ﴿2﴾
Клянуся десятьма ночами!
وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ ﴿3﴾
Клянуся парним і непарним!
وَٱلَّیۡلِ إِذَا یَسۡرِ ﴿4﴾
Клянуся ніччю, коли минає вона!
هَلۡ فِی ذَ ٰلِكَ قَسَمࣱ لِّذِی حِجۡرٍ ﴿5﴾
Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?
أَلَمۡ تَرَ كَیۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ ﴿6﴾
Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?
إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ ﴿7﴾
З Ірамом, володарем колонад,
ٱلَّتِی لَمۡ یُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِی ٱلۡبِلَـٰدِ ﴿8﴾
подібних яким не було створено в усіх землях?
وَثَمُودَ ٱلَّذِینَ جَابُوا۟ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ ﴿9﴾
З самудитами, які розсікали скелі в долинах?
وَفِرۡعَوۡنَ ذِی ٱلۡأَوۡتَادِ ﴿10﴾
З Фірауном, володарем списів?
ٱلَّذِینَ طَغَوۡا۟ فِی ٱلۡبِلَـٰدِ ﴿11﴾
Вони порушували дозволене на землях
فَأَكۡثَرُوا۟ فِیهَا ٱلۡفَسَادَ ﴿12﴾
і збільшували на них безчестя.
فَصَبَّ عَلَیۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ ﴿13﴾
Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!
إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ ﴿14﴾
Воістину, Господь твій — на варті!
فَأَمَّا ٱلۡإِنسَـٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَیَقُولُ رَبِّیۤ أَكۡرَمَنِ ﴿15﴾
Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».
وَأَمَّاۤ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَیۡهِ رِزۡقَهُۥ فَیَقُولُ رَبِّیۤ أَهَـٰنَنِ ﴿16﴾
І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»
كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡیَتِیمَ ﴿17﴾
Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!
وَلَا تَحَـٰۤضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِینِ ﴿18﴾
І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,
وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلࣰا لَّمࣰّا ﴿19﴾
жадібно поглинаєте спадок
وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبࣰّا جَمࣰّا ﴿20﴾
і любите багатство любов’ю сильною!
كَلَّاۤۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكࣰّا دَكࣰّا ﴿21﴾
Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,
وَجَاۤءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفࣰّا صَفࣰّا ﴿22﴾
і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —
وَجِا۟یۤءَ یَوۡمَىِٕذِۭ بِجَهَنَّمَۚ یَوۡمَىِٕذࣲ یَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَـٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ ﴿23﴾
наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?
یَقُولُ یَـٰلَیۡتَنِی قَدَّمۡتُ لِحَیَاتِی ﴿24﴾
І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»
فَیَوۡمَىِٕذࣲ لَّا یُعَذِّبُ عَذَابَهُۥۤ أَحَدࣱ ﴿25﴾
Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!
وَلَا یُوثِقُ وَثَاقَهُۥۤ أَحَدࣱ ﴿26﴾
І не скує ніхто так, як скує Він!
یَـٰۤأَیَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَىِٕنَّةُ ﴿27﴾
О ти, душе, що заспокоїлася!
ٱرۡجِعِیۤ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِیَةࣰ مَّرۡضِیَّةࣰ ﴿28﴾
Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!
فَٱدۡخُلِی فِی عِبَـٰدِی ﴿29﴾
І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!
وَٱدۡخُلِی جَنَّتِی ﴿30﴾
І увійди до раю Мого!